Як тарифи на еквайринг псують життя малому бізнесу

За кількістю безготівкових розрахунків Україна посідає останнє місце серед країн Європи. Велика частина ритейлу за краще знаходитися в тіні, а причина тому – невгамовні апетити банків, які вже багато років завищують тарифи на еквайринг.

Поняття еквайрингу

Еквайринг поняття для рядового громадянина досить далеке, але знайоме всім представникам підприємницького сектора. Еквайринг являє собою не що інше, як обслуговування безготівкових рахунків. Закони України говорять про те, що підприємства зобов’язані приймати кредитні карти. При цьому оператори платіжних систем – монополісти на ринку, і тому ритейлери отримують завищені комісії.

Комісії за безготівковими операціями в нашій країні одні з найвищих. Для бізнесу такі витрати становлять 2, а іноді й 3% від транзакції. Якщо врахувати, що рентабельність невеликий роздрібної мережі часом досягає всього 5%, це спонукає ритейлерів діяти в тіні й частіше користуватися готівкою. Інкасація обходиться їм в рази дешевше.

Для споживача такі збитки підприємців означають одне – завищення цін. Причому для покупців ціна не змінюється залежно від способу оплати, а значить, додаткові витрати будуть включені в загальний рівень цін. По суті ритейлерам просто невигідно приймати пластикові картки, але відмовитися від цього вони не можуть.

Проблеми підприємницької сфери

Крім еквайрингу у представників малого та середнього бізнесу вистачає проблем. Суворий карантин, який стався навесні 2020 року, призупинив роботу багатьох підприємств. Проблеми виникають і з впровадженням розрахункових реєстраторів. Згідно із законом підприємці повинні користуватися РРО (касовим апаратом), якщо вони ведуть готівковий розрахунок. Його використання регламентується Податковим Кодексом. При цьому до готівкових розрахунків прирівняні розрахунки за допомогою пластикових карт (виняток – перерахування через Приват 24).

На щастя, ФОП, які працюють на єдиному податку, звільнені від використання РРО та складнощів, які з ним пов’язані.

Тиск з боку банків представники малого бізнесу вважають вбивством спрощеної системи оподаткування та своєї сфери в цілому.

Рішення на рівні законодавства

Перейнявшись цим питанням, уряд України видав законопроект 4178. Він містить поетапне зниження цін на еквайринг для підприємців:

• 1,5% у 2020 році;
• 1% – починаючи з середини літа 2021 роки;
• 0,5% на початок 2022 року.
  

Колишня глава Державної регуляторної служби, Ксенія Ляпіна, зазначає, що для дрібного бізнесу банки встановлюють умови гірші, ніж для великих корпорацій і 3% для еквайрингу це невиправдано багато. Поганий і той момент, що на переговори з представниками малого бізнесу банки не погоджуються. Тому і виникла необхідність державного втручання.

Другою перешкодою до розвитку, за словами Ляпіної, служить недовіру бізнесу до банківської системи. Одна з причин цього – вклади мікробізнесу ніяк не гарантовано. 2015 рік був показовим у цьому плані, безліч дрібних підприємців втратили свої вклади, що і підірвало їхню довіру до банків. Більшість віддає перевагу безготівковий розрахунок. А щодо кредитування, малий бізнес однозначно віддасть перевагу банкам все мікропозики на карту онлайн, оскільки МФО не вимагають додаткових документів і гарантій для своїх позик.

Навіть затяті противники втручання держави в банківську сферу відзначають зменшення еквайрингу як позитивний момент для розвитку держави.

Керівник Всеукраїнського об’єднання «Фортеця», Оксана Продан, прихильник цього механізму регулювання. Сама жінка багато років присвятила проблемам малого та середнього бізнесу. За її словами, саме висока комісія за безготівковими розрахунками знижує конкурентну здатність української продукції, а також призводить до зниження можливості застосування ССО. Через це і страждають представники малого бізнесу.

Зниження комісії, на думку Продан, буде стимулювати застосування платіжних терміналів, що досить зручно як для покупців, так і для продавців товарів і послуг.

Думка малого бізнесу

Порятунком від всіх бід бачать зниження банківської комісії для безготівки і представники малого бізнесу. Наприклад, Анна Дудка, директор мережі магазинів «Щедрий кошик» говорить про те, що для їх ніші чиста націнка на продукцію становить 4% через те, що вони працюють з харчовими продуктами та тютюновими виробами. Конкуренція на ринку досить серйозна і тому комісія банків стає практично непіднімною ношею. Їх компанія має 26 POS-терміналів. Представники мережі вели тривалі переговори з банком, закрили інші рахунки, припинили співпрацю з іншими банками і ледве домоглися знижки по еквайрингу в 1,9%. Але буквально через 2 місяці банк надіслав лист і самостійно збільшив комісію до 2,2%. Тому тільки у втручанні держави Дудка бачить порятунок її мережі. А поки при обороті у 2 мільйони, мережа платить банкам близько 50 тисяч гривень. Тільки зменшення комісії до 0,5% дозволить компанії Дудки вижити під час кризи.

Керівник ресторанів «Публіцист», Наталя Петрук згодна з думкою колеги. Сама вона не вела переговорів з представниками свого банку. Для її мережі комісія з еквайрингу на цей час становить 2%. Вона підтримує проєкт №4178, оскільки більшість її клієнтів розплачуються саме пластиковими картами або за допомогою додатків.

Тим часом для країн Європи комісії з пластикових карт регулює директива ЄС. Вона становить 0,2% для дебетних карт і 0,3 для кредиток. Але навіть в цивілізованих країнах, таких як Великобританія, тяжба Ритейл з VISA і MasterCard тривала роками. Почалася вона ще в далекому 1992 році й закінчилася лише у 2020, коли британський верховний суд визнав, що платіжними системами порушили антимонопольне законодавство.

Крім безперечних плюсів для малого бізнесу, цей крок має важливе значення для запобігання поширенню коронавірусу, оскільки мінімізує контакти при оплаті пластиковими картами.

Оновлено: